Зміст:
- Вибір.
- Географічна характеристика місця.
- Що з собою брати:
- Приколи
Вибір.
Отже, при виборі місця відпочинку керувалися географічною близькістю
від будинку. Дитині у віці року і п’яти міс. клімат та умови можуть “не
підійти”, погода також — річ мінлива… Так що в гіршому випадку ніщо
не заважає швиденько розвернутися на сто вісімдесят.
Але, багато молоді батьки ризикують їхати і на Кіпр, і відправлятися в
пішохідний турпохід по Криму з проживанням в наметах. Обидва варіанти подібних
по-своєму гарні і не дуже.
Далекі екзотичні поїздки не дуже-то дають можливість мамам і татам
увечері відвідувати интертейменты (розваги), ресторани, т. к. малюки навряд чи
заснуть в 9 вечора, а няні (наскільки нам зустрічалося) номер ввечері не
викликаються — тільки вдень. А в більшості солідних готелів працюють вдень
просто Дитячі ігрові кімнати (без сну і годівлі) — під наглядом і з
класним обладнанням.
Версія “дикого” турпоходу — там багато хороших товаришів з дітьми всіх
віку, що дає можливість передоручити одному-двом дорослим всі
принади дитячих турбот. Хоч частково і хоч тимчасово. Каша, зварена на
багатті, купання і прання в струмку, міцний сон в сосновому бору. Непогано.
Є, щоправда, сумніви в тому, наскільки зможе відпочити саме мама в такому
складі. Я б особисто втомилася не стільки фізично, скільки психологічно від
всяких “а раптом” далеко від цивілізації.
Золота середина випала нам у вигляді путівок в Будинок відпочинку — санаторій
“Кирилівка” на березі Азовського моря.
Географічна характеристика місця.
Мобілізували бабусю (мою маму) скласти нам компанію і заодно відпочити,
природно. Ну, наскільки це можливо в присутності малолітньої бандитки. 🙂
Тато ж відвідував нас майже кожен вечір, справно потураючи всім примхам і
привозячи з міста “то одне, то інше що-небудь потрібне”.
Сам по собі це унікальний куточок природи на стику Молочного лиману (повітря
насичений йодистими випарами, цілющі грязі, высокоминерализированная
вода, свіжі великі креветки) і Азовського моря.
Море малопопулярне, але дуже чисте (жодного діючого підприємства на
узбережжя), дрібне і тепле, берег піщаний (білий ніжний пісочок)…
літній період припадає більша середня кількість ясних днів, ніж на
курортах Середземномор’я.
Вартість путівки — 780 гр. (200 $) на 24 дні. Умови проживання —
триповерхові корпуси з усіма зручностями в номерах (двомісні). Балкони
— важливо, це місце для зберігання всіх пляжних парасольок, басейнів,
відерець-пасочок + просушування барахла. Кондиціонери є, не скрізь, але
є. Холодильники аналогічно.
Харчування в їдальні. Смак страв стандартно столовский, овочів подають
досить, соки, кавуни і дині кожен день. Є безліч кафе, барів і
ресторанів на березі. Дискотеки, стрипшоу та ін.
Є кіоски на території з молоком у пакетах, ковбасами, сирами,
сирками, соками, напоями. Дитячого харчування і памперсів немає. Потрібно брати
з собою. Але про те, що слід не забути викладено нижче.
Явна перевага цього санаторію — можна легально відпочивати з дітьми будь-якого
віку, ніхто не намагається просити презент “за допуск з дитиною до 3-х
років”. Навпаки, всіляко намагалися сприяти при поселенні та пристрої
їдальні (підібрали зміну найбільш зручну для режиму дитини).
Профіль санаторію виявився головним чином ЛІКУВАЛЬНИМ. Хороший корпус для
прийняття процедур, з тренажерним залом, басейном, ванними — душами, грязями
і красивим бюветом (лікувальні мінералки різних складів і температур).
Лікар сказала, що я, як будь-яка молода мама після виношування в собі
і на руках важкого малюка, повинна пройти курс масажу, для зміцнення
нервів і для краси — душі (циркулярний і Шарко), для кайфу і для шкіри —
мінеральні ванни.
Примітно — в холі на стінах фрески з морськими видами, Сашка відвідувала
це місце як картинну галерею, все розглядала, коментувала —
“птичики” (чайки). Безліч металевих і дерев’яних скульптур тварин
і птахів, можна чіпати руками, можна видертися і посидіти (поки
маленька, можна, правда!). Зал, де чекають черги на процедури —
цікаво влаштований. Прохолодно, напівтемрява, дуже приємна легка класика
звучить, світломузика пливе по стінах хвилями всіх відтінків. Це розслаблює
і підсилює лікувальний ефект. Сашка була в захваті.
Територія санаторію для дітей не обладнана. Вдалося знайти пару спортивних
майданчиків з дорослими снаряди та дві скрипучі гойдалки. 🙁 Якщо пройтися
пішки по сусіднім територіям — дитячі майданчики і Лунапарк, водяна гірка
на пляжі та ін. гуляння-катання легко виявляються.
В цілому пляж для дітей не обладнаний — гірки, катання на банані, бари і
кіоски з морозивом я до “дитячої тематики” не відношу.
Що з собою брати:
Аптечка — самі все знаєте, але хочу особливо відзначити “Пантенол-спрей” (після
пляжу), дитячий сонцезахисний крем (SPF20 і більше), крем від комарів, мазь
“Рятувальник”, дитяче косметичне молочко (яку любите), і будь-який крем від
подразнення шкіри (проти пітниці) — можна і присипку.
Ми брали з собою дитячі вітаміни, т. к. п’ємо їх і не хотіли переривати курс.
А до їх складу входять речовини підтримують імунітет, це допомагає
адаптуватися і чинить опору всяким вірусів (а більшість
діток бігали з кашлем не простудного, а інфекційного характеру).
Шлункові та жарознижувальні без коментарів.
Одяг — сумку теплих дитячих речей передали з татом додому на наступний же
день після приїзду.
Взуття кілька пар (у спеку і на пляж легкі, для вечірніх прогулянок
пішки — з супінатором).
Пісочники, шортики, маєчки (не футболки — жарко в них). Побільше шкарпеток.
Двох панів різних фасонів нам вистачило. Памперси і потрібні і жарко в них. Ми
привезли і не користувалися майже.
Дитячий маленький рюкзачок — нехай сама тягає всяку дребедень на пляж.
Іграшки — басейн знадобився для фотографування, а потім був здутий і прибраний
геть. Ніщо не може зрівнятися зі свободою і купанням в цьому морі.
М’яч — хіт сезону. Їх взяли кілька ще й змінювалися по ходу. Відерце,
лопата, формочки — незамінні речі. Водний пістолет — купується на місці
або приймається в дар від захоплених шанувальників. 🙂
Навчальних посібників з собою навмисно не везли. Занять маса і без них, так
адже? Книжок улюблених захопили кілька. Подушечку у формі голови
ведмежа (це наше “security blanket” без нього не будемо спати). Горщик.
Плеєр і пару улюблених касет — дуже і дуже важливо!
Листи та фломастери — малювати.
Їжа — брали молоко “тетра-пак”, соки, мінералку, каші у пачках, печиво
хрусткі палички тощо) і фрукти. Кульочок дитячих карамельок (більше для
гри). Свіжі сирки купували в кіоску.
Інші потрібності — свій тазик для прання дитячих речей. Я в готельному не
наважуюся полоскати дитяче. Кип’ятильник. Наборчик легкої пластикової
компактної посуду (в їдальні жарко, не завжди вдається там дитину
нагодувати, а посуд виносити не прийнято).
Пляжний зонтик — якщо не хочете сусідства під навісом.
У що грали
Ми привезли черепашок з собою… Вважали їх на пляжі, розкладали,
сортували — “великі-маленькі”, вважали до п’яти… На піску і глиняних коржиках пробували викладати
мозаїку з черепашок.
Намисто хотіли розфарбувати і нанизати, так у цьому році жодної “крученки” ні!
Це самий зручний матеріал для намиста. А фарбували різнобарвним лаком для
нігтів… в моєму ще дитинстві.
По сходинках стала підніматися не приставним кроком, а змінним
“по-дорослому” (тримаючись за перекладини).
У бігу з’явилася фаза перельоту (коли обидві ноги відриваються від землі).
По драбинці шведської залазить під стелю, а назад злізти не вміє…
На балконі розвішували хусточки і прищепочками різнокольоровими їх закріплювали.
Натягнуті мотузки низько.
З манікюрного набору висипаємо вміст, ховаємо гостре, даємо інше
розкладати по відділеннях. Забавно!
Давали перебирати різнокольорові і різнокаліберні цукерки в кульку,
розкладали, вважали.
Грали в доктора бабусиним апаратом для вимірювання тиску.
Спостерігали Сонячне затемнення (Сашку не показували, звичайно, її займало
видовище, коли весь народ з рентгенівськими знімками бігає і крізь них
дивиться).
Кидали камінці у воду — “хто далі?”
Рвали (все ще) на дрібні шматочки кольорові серветки столові.
Приколи
Навчилася вказівними пальцями затикати вушка. В їдальні дуже подобається
грати в “тихо-голосно”.
Гуляли ввечері по доріжках. Біжить назустріч собачка і кігтиками ця маленька
“щурик” голосно стукає по кахлях. Саша до того здивувалася цьому звуці!
Очі відкрила і каже: “Абачика (собачка). Ав-ав!
Па-а-а-а-йцы!” і показує свою “пазуристу лапку”. Це ж вона вирішила, що у
собачки пальці такі тверді!
В Лікувально корпусі стоїть скульптура орла з розкритими крилами. Сашку це
твір дуже сподобався, хоч і трохи лякало її своїм грізним
видом. Але ось двометровий розмір орлиного крила малятку здався…
ВУХАМИ! Вона так і оголосила на весь хол — “Тичика! (пташка) Уци! Уци!”
рученятами свої вуха чіпає.
Підійшла до підлітка років 15-ти, який мирно зі своєю мамою збирав на
бережку черепашки. Саша до нього і так і сяк — не звертає уваги. Водичкою
плесне, черепашку кине… Нічогісінько не виходить!
Тоді підкрався ближче, прямо йому в обличчя і здивовано заглянула так,
протяжно з подвыванием проспівала: “Ма-а-а-а тци-і-ік!” І мама, і хлопчик від
подиву і сміливості мало не впали і розсміялися, звичайно. А хоробра
дівчина, добившись свого, гордо пішла!
Поки! Ваші Оля і Сашися :))))
Оля Скорина.
Особистий досвід
