|
Подушка – подружка тебе зачекалася:
“Ну, де ти, Катюшка, заснемо ми зараз,
Чудові кольорові сни покажу,
Чарівну казку тобі розповім.
Про те, як гуляв по лісах колобок,
Як хитру лисицю він потрапив на зубок.
Про сірого Вовка, що зимової часом
Вудил хвостом рибу в річці крижаною.
Про дівчинку Машу, що братика шукала,
Від Баби Яги його хоробро рятувала.
Чарівних історій я багато знаю,
Ти очі закрий, я вже починаю…”
Прогулянка в дитячому саду.
На дворі, на дворі
Багато снігу у лютому
.
Будемо ми його копати,
Бабу снігову катати.
Нам не страшний злий мороз,
Хоч він кусає за носа.
Наші щічки – яблучка,
Сядемо ми на саночки.
Всіх друзів ми зберемо,
І у двір гуляти підемо.
Дивляться пташки з гілок
На веселих діток.
На дворі, на дворі
Багато снігу у лютому
.
Шкода, нам пора обідати,
Нас ведуть з двору…
* * *
Сьогодні ми завяжем бант –
Катюша наша в дитячий садок
Відправиться вперше,
Які ми великі!
За руку з дочкою удвох
Ми вздовж по вулиці йдемо.
Поспішають навколо перехожі,
Все по справах, схоже:
Хто в магазин, хто на роботу –
У кожного своя турбота.
А ми крокуємо в садок дитячий,
Там буде дуже цікаво.
Там багато ляльок і звірят,
Там багато маленьких хлопців.
І можна разом пограти,
Пісок у відерце насипати.
Там мами немає, але не біда-
Там з вами поруч завжди
І всюди вихователь,
У всьому вам помогатель.
Потім настане тиха година,
Покладуть всіх у ліжечка вас,
Трохи відпочинете,
Знову грати підете.
А час швидко пробіжить,
Гляди, не мама там поспішає?
Ви не добудували свій будинок?
Не хникай, адже завтра знову прийдемо!
* * *
Як ангели приходять діти до нас.
Не ми їх чекаємо, – вони нас вибирають.
Але кожен для себе вирішує сам,
Як зустріне він посланця з раю.
Нехай неминучі труднощі, турботи,
Але, раз ступивши на цей шлях, йди.
І для душі достатньо роботи,
Щоб разом з нашими дітьми рости!
|
