Ми всі поспішаємо ,біжимо.
Не помічаємо ми один одного.
Не встигаємо роздивитися
У натовпі ми справжнього друга.
Не помічаємо душ друзів,
Відкритих сміливо -навстіж.
Кидаємо грубі слова,
Як в урну зім’ятий папірець.
Душа чи образиться негайно,
Але увазі не вкаже.
Закриє сумні очі,
Сльозу нам не покаже.
О,люди ,милі мої!
Один до одного оберніться.
Відчуйте один одного ви
І міцніше обніміться. Донька-Таня.Таня,Танечка,Танюшка!
Дочка мила моя!
Ніжно я тебе качаю,
Низько схиливши голову.
Від хвороб і від хвороби
Засланяю я тебе,
Тому що щогодини
Я хвилююся за тебе.
Я засну,але я сплю чуйно.
Ти зітхнеш і я прокинуся,
Бо ж недарма
Мамою я твоєї зовусь.
Пам’ятаю маленьке диво
З’явився ти на світ.
І забула все сімейство
Про спокій і про обід.
Разом гладили пелюшки.
Разом спати ми не могла.
Ми ростили нашу доньку
Як уміли,як могли.
Старший син возив коляску,
Подавав соску в рот.
Папа бігав за картоплею,
Мама робила компот.
Виросла тепер Танюшка,
Дивує весь народ,
Тому що нашій Тані
У травні стукне 6 рік! ГармоніяГолубка прокричала біля віконця.
Горобчик цвірінькає на гілці.
Послухай серцем спів солов’я
І ти почуєш голос предків.
Гармонія у всьому в природі є.
Вона в тобі в твоїй душі витає.
А може бути в лісі вона,
Під соснової гілочкою мешкає.
Пора за справу братися нам друзі!
Природа може задихнутися
Адже знесилена вона-
Одного разу може не прокинутися!
Вона зітхне,як старенька мати
Хвора але ще жива.
Її нам треба серцем зігрівати,
Тихенько повертаючи до життя. |
