Алергічний васкуліт Алергічний васкуліт: лікування та симптоми Одним з тяжких проявів алергії може бути алергічний васкуліт – ураження стінок кровоносних…

Алергічний васкуліт

Одним із тяжких проявів алергії може бути алергічний васкуліт – ураження стінок кровоносних судин внаслідок їхнього алергічного запалення. Перш за все, слід знати, що алергічні васкуліти – це збірна назва групи захворювань, що мають схожий механізм розвитку, але при цьому дуже численні та різноманітні прояви.
До розвитку алергічних васкулітів привертають такі обставини:

1. Присутність в організмі інфекцій, викликаних такими збудниками, як стафілококи, стрептококи, туберкульозна паличка, лепра, віруси гепатиту типів А, В і С , вірус герпесу, вірус грипу, грибки роду Candida.
2. Регулярний прийом медикаментозних препаратів – антибіотиків, оральних контрацептивів, вітамінів тощо.
3. Наявність у людини харчової алергії.

>

4. Робота з продуктами хімічної промисловості – від побутової хімії та антисептиків до продуктів перегонки нафти та отруйних речовин.

Механізм розвитку геморагічних васкулітів

Як і за будь-якої алергії, відправною точкою розвитку захворювання є ється зустріч організму з будь-якою речовиною, яка розпізнається клітинами імунної системи як алерген і провокує утворення специфічних антитіл — імуноглобулінів. Далі процес розвивається так:

1. Вироблювані імунними клітинами антитіла знаходяться в плазмі крові у вільному стані доти, поки не відбудеться повторна зустріч організму з тим же алергеном. Коли алерген повторно потрапляє в кровоносне русло, з ним зв’язуються антитіла, що вже є в плазмі – утворюються імунні комплекси.
2. Імунні комплекси зв’язуються з мембранами клітин, що вистилають внутрішню поверхню кровоносних судин (клітини ендотелію).

< li>Імунні комплекси активізують алергічне запалення, що призводить до пошкодження судинної стінки та її поступового руйнування. Від поширеності та виразності запалення залежить глибина ураження стінки кровоносної судини. Пошкоджена стінка судини стає проникною не тільки для рідкої частини крові, але і для клітинних елементів – лейкоцитів, еритроцитів. Тобто, по суті, утворюються навколосудинні крововиливи різних розмірів.

3. Крововиливи навколо судин викликають розвиток подальшого запалення та поява різних симптомів, які залежать від того, судини якої області виявилися уражені.

Алергічне ураження може розвинутися у стінках і артеріальних, і венозних судин. Чим менший діаметр кровоносної судини, тим тонша його стінка і швидше відбувається її руйнування. Тому більшість геморагічних васкулітів проявляються симптомами ураження капілярів та дрібних вен та артерій. Найбільш схильні до алергічного ураження кровоносні судини шкіри. Часто ураження шкіри поєднуються з ураженням різних внутрішніх органів — нирок, кишечника, шлунка, серця, суглобів і т.д. , глибині ураження, виду висипу та за клінічною картиною (комплексом симптомів).

Нижче перераховані найпоширеніші види алергічних васкулітів.

Алергічні васкуліти з переважним ураженням шкіри:

• геморагічний васкуліт (синоніми – анафілактична пурпура, капіляротоксикоз, хвороба Шенлейна – Геноха);
• папуло-некротичний васкуліт (синдром Вертера – Дюмлінга);
• поліморфний васкуліт (алергічний артеріоліт Руітера);
• уртикарний васкуліт (некротичний уртикароподібний васкуліт);
• вузлуватий васкуліт (вузлувата еритема);

li>

• вузлувато-виразковий васкуліт (хронічна вузлувата еритема).

Типові шкірні симптоми алергічних васкулітів

Розташування висипки зазвичай симетричне, локалізація – передньобічні поверхні стегон і гомілок, сідниці, стопи. Рідше в процес залучаються задньобокові поверхні передпліч і плечей, вуха, обличчя, тулуб. Слід зазначити, що при алергічних васкулітах зустрічаються практично всі відомі в медицині типи висипу на шкірі. При цьому характеристики висипу змінюються залежно від стадії розвитку запального процесу.

• Ерітематозні плями – червоні плями неправильної форми з чіткими контурами.
• Судинні плями виникають внаслідок розширення кровоносних судин шкіри. При діаметрі до 20 мм їх називають розеолами, при діаметрі понад 20 мм – еритемами. При натисканні плями зникають, але потім з’являються знову.
• Пурпура – ​​геморагічні судинні плями, тобто плями, у яких відбувся крововилив. Такі плями зазвичай не мають чітко окреслених меж, краї їх виглядають розмитими. Дрібні, до 10 мм, плями називаються петехіями, більші – гематомами. У просторіччі ці плями називаються синцями і, залежно від стадії, змінюють свій колір від синього і коричневого до зеленуватого і жовтуватого. Пухирі не мають порожнини, супроводжуються відчуттям сверблячки.
• Папули (вузлики) – обмежені ущільнення поверхневого шару шкіри діаметром від 1 до 20 мм, рожевого кольору, не мають порожнини.
• Везикули – бульбашки , В порожнині яких при васкулітах спостерігається кров’янистий вміст. Везикули при васкулітах можуть утворюватися в центрі папул і швидко підсихати, покриваючись скоринкою (утворюється новий елемент – пустула). Були – бульбашки діаметром більше 5 мм, заповнені кров’янистою рідиною. Ці елементи зазвичай мимоволі розкриваються з утворенням ерозій – ділянок шкіри, на яких відсутній поверхневий шар епідермісу. або утворенням трофічних виразок.

  На жаль, ділянки ерозій та некрозу схильні до інфікування, що нерідко призводить до розвитку гнійного запалення, що потребує лікування антибіотиками та місцевими протимікробними засобами.

  Як виглядає алергічний васкуліт

  Симптоми ураження внутрішніх органів при алергічних васкулітах

  Ці симптоми можуть збігатися за часом з висипаннями на шкірі, слідувати за ними або навіть передувати їм . У випадку коли симптоми ураження внутрішніх органів передують шкірним проявам, вони можуть представляти деякі складності для правильної постановки діагнозу і бути схожими на багато інших захворювань. області суглоба. Частіше в процес залучаються колінні і гомілковостопні суглоби, рідше — ліктьові, плечові і дрібніші. . Така форма васкулітів частіше зустрічається у дітей і підлітків, значно рідше – у дорослих. /li>

• Поразка серцевого м’яза може виявлятися стенокардією, аритмією, серцевою недостатністю і навіть інфарктом.
• Поразка нирок характеризується болями в ділянці нирок, появою в сечі білка та еритроцитів, порушенням функції нирок аж до сечового синдрому. та гострої ниркової недостатності.

Крім ознак ураження внутрішніх органів, можуть відзначатися і симптоми загального нездужання: слабкість, озноби, підвищена температура, знижений апетит тощо.

В яких випадках можна думати про алергічний васкуліт

Алергічний васкуліт можна запідозрити у пацієнтів з вищеописаними симптомами за таких обставин:

• якщо у хворого є а лергологічний анамнез (відомо, що він страждає на алергію на якісь речовини або харчові продукти);
• якщо точно встановлено факт контакту пацієнта з речовиною, на яку у нього є алергія;
• якщо Захворювання виникає відразу після такого контакту або незабаром після нього. Багато видів висипу, описані при алергічних васкулітах, можуть з’являтися і при інших захворюваннях інфекційного або аутоімунного характеру. Для підтвердження алергічної природи васкуліту використовуються складні імунологічні методи, що показують наявність у крові пацієнта антитіл до алергену. .

  Читати також: Анця васкуліти

  I. Припинення контакту з алергеном.

  II. При легкому перебігу захворювання призначаються антигістамінні препарати другого-третього покоління, протизапальні засоби з групи НПЗЗ, ангіопротектори (препарати, що сприяють відновленню судинної стінки).

  III. При тяжкому перебігу пацієнт потребує стаціонарного лікування; терапія повинна бути більш інтенсивною і включати, крім раніше перерахованих, наступні препарати:

  • глюкокортикоїдні гормони – преднізолон, гідрокортизон або дексаметазон у досить високих дозах;
  • інгібітори протеолізу ( препарати, що знижують руйнування білків): овомін, трасилол, контрикал або гордокс внутрішньовенно краплинно;
  • хлористий кальцій внутрішньовенно краплинно; ;
  • антибіотики широкого спектру дії для виключення інфекційних ускладнень.

  З огляду на алергічний характер захворювання, до призначення препаратів, особливо антибіотиків, слід підходити з обережністю та по можливості уникати поліпрагмазії – необґрунтованого призначення великої кількості медикаментів.

  У випадках завзятої та тяжкої течії, а також при ураженні печінки, нирок та органів травлення хворому можуть бути показані методи екстракорпорального очищення крові:

  гемодіаліз (при нирковій недостатності),
  • гемосорбція та плазмосорбція,
  • плазмаферез тощо.

  Вибір методу очищення крові залежить від стану пацієнта, терапевтичних цілей, оснащеності стаціонару, в якому знаходиться пацієнт.

  IV. Місцеве лікування при алергічних васкулітах призначається при ураженнях шкіри та суглобів і передбачає використання мазей з протизапальною дією, мазей з гепарином, мазей з антибіотиками, ранозагоювальних препаратів. Вибір мазі визначається стадією розвитку шкірних проявів та тими терапевтичними цілями, які мають бути досягнуті.

  Хотілося б наголосити, що поява висипу, що має вигляд підшкірних або внутрішньошкірних крововиливів, може говорити про те, що такі ж крововиливи виникають і у внутрішніх органах. Тому не слід займатися самолікуванням або чекати, коли висипка пройде. Необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.

  Симптоми, діагностика та подальше лікування алергічного васкуліту

  Алергічний васкуліт у дітей за своїми проявами та симптомами повністю відповідає дорослому. Це ураження стінок судин кровоносної системи, що виникає через їхнє алергічного запалення. У цю категорію належить не одне захворювання, а ціла група недуг, що мають складний механізм діагностики та розвитку. При усуненні алергену хворобу можна оперативно вилікувати. >

  • стафілокок;
  • вірус грипу;
  • первинний біліарний цироз печінки;
  • регулярні застуди, гайморит та ГРВІ;

  < li>стрептокок;

  • недостатність α1-антитрипсину;
  • лепра;
  • ВІЛ-інфекція;
  • гепатит А, В і С;
  • фіброз заочеревинного простору;
  • вірус герпесу;
  • рецидивуючий поліхондрит;
  • цукровий діабет 2 типу;
  • паличка Коха (туберкульоз);
  • подагра;
  • вплив радіації;
  • зайва вага.

  У зоні ризику люди з харчовою алергією, пацієнти, які приймають антибіотики, контрацептиви (з категорії оральних) та великі дози вітамінів. Небезпечна хвороба і для тих, хто працює з продуктами хімічної промисловості – миючими засобами, антисептиками, бензином та іншими нафтопродуктами.

  Як розвивається васкуліт?

  Розвиток алергічного васкуліту з червоним висипом на поверхні шкіри починається з того, що організм людини стикається з якимсь алергеном. Імунна система розпізнає його і починає виробництво антитіл – імуноглобулінів, після чого запускається наступний механізм:

  1. Вироблені антитіла вільно циркулюють разом з кров’ю людини до того моменту, поки вона знову не зустрінеться з алергеном, що викликав їхню появу. Після повторного попадання алергену в організм імуноглобуліни переростають в імунні комплекси.
  2. Відбувається зв’язок антитіл з мембранами клітин, що знаходяться безпосередньо на поверхні кровоносних судин (їх називають ендотелії).
  3. Імунні комплекси викликають потужне алергічне запалення, що призводить до поступового руйнування судинної стінки. Глибина васкулітного ураження безпосередньо залежить від виразності запального процесу. Через пролом у стінці судини в нього потрапляє не тільки рідка частина крові, але лейкоцити і еритроцити. Саме це призводить до округлих крововиливів різної величини. Через них розвивається запалення, і проявляються всі інші симптоми, що залежать від місця ураження. Алергічний васкуліт торкається артеріальних і будь-яких за розміром венозних судин. Чим тонша стінка ендотелію, тим швидше відбувається її руйнування. Від захворювання страждають капіляри, дрібні вени і живлять їх артерії. Найяскравіші симптоми руйнування видно на кровоносних судинах епідермісу шкіри. Але при цьому від недуги страждають і органи – серце, підшлункова залоза, кишечник, нирки (знижується рівень фільтрації крові), шлунок та навіть суглоби.

     При АНЦА-СВ (асоційований васкуліт) спостерігається сильне ураження нирок та їх морфологічні зміни. До відмінних особливостей перебігу недуги відносять:

     • поєднання з симптомами некротизуючого васкуліту;
     • помірна артеріальна гіпертензія;
     • протеїнурія (не перевищує 3 г за 24 години );
     • схильність до швидкопрогресуючої течії (спостерігається зниження СКФ майже на 50% за перші кілька тижнів).
     

     Класифікація та різновиди васкулітів< /h2>
     Алергічні васкуліти поділяють на типи безпосередньо по області ураження, глибині запалення, зовнішньому вигляду висипу і загальному клінічному прояву (комплексний аналіз наявних симптомів). Якщо йдеться про ураження шкіри, то виділяють такі види:

     • васкуліт геморагічний (синоніми, що використовуються в медичній сфері – анафілактична пурпура, хвороба Шенлейна-Геноха, іноді його називають капіляротоксикоз);
     • лейкоцитокластичний – розпад ядер лейкоцитів, виявляється при гістологічному дослідженні;
     • уртикарний васкуліт (у медичних колах відомий як некротичний уртикароподібний васкуліт);
     • ревматичний (системний) – безпосередньо пов’язаний з вовчаком і артритом; васкуліт (вузлувата еритема, рідко з’являється через медикаменти);
     • васкуліт папуло-некротичний (недуга, аналогічна синдрому Вертера-Дюмлінга);
     • вузлувато-виразковий васк уліт (втричі назва – хронічна вузлувата еритема). хворого спостерігається алергологічний анамнез, тобто алергія на продукти харчування або якісь хімічні речовини;
     • достовірно встановлено факт контакту хворого з речовиною, яка для нього є алергеном; симптоми з’являються відразу після взаємодії з алергенною речовиною або незабаром після нього. Висип може візуально з’являтися при багатьох хронічних захворюваннях інфекційного або аутоімунного типу, так що вона не завжди свідчить про васкуліт. Для точної діагностики необхідно застосовувати імунологічні методики, що дозволяють виявити в крові антитіла, що вступають в реакцію з алергеном. , сідниць, ступнів або гомілок. Трохи рідше алергія проявляється на передпліччя, вухах, обличчі або тулубі. При алергічному васкуліті може розвиватися практично будь-яка з відомих медицині висипів, але її характеристики буде змінюватися в залежності від ступеня запального процесу. Поширені різновиди висипу:
       
       1. Еритематозні плями – мають неправильну форму, але чітко окреслені межі.
       2. Уртикарний висип – ущільнення на шкірі, що носять рожевий колір. Пухирі, що утворюються, не мають порожнини і сильно сверблять.
       3. Судинні плями – розвиваються при руйнуванні судин шкіри. Если они имеют размер до 20 мм, то их называют розеолами, если больше – эритемами. При плавном надавливании пальцем на пятно оно исчезает, но через время появляется снова.
       4. Папулы (узелки) – болезненные или нет уплотнения на коже, могут быть диаметром от 1 до 20 мм.
       5. Везикулы – пузырьки с кровянистым содержимым. Они иногда образуются в центре папул, но быстро подсыхают, создавая твёрдую корочку. Такая сыпь называется пустула.
       6. Пурпура – выглядят как геморрагические сосудистые пятна, то есть зоны, где проявилось кровоизлияние. Края такой сыпи выглядят размытыми и не имеют чётких очертаний. Пятна размерами до 10 мм называют петехиями, а крупные – гематомами. Они выглядят как синяки и могут иметь окрас от темно-лилового до жёлто-зелёного.
       7. Буллы – пузырьки диаметром свыше 5 мм. Имеют кровавое наполнение и после созревания вскрываются. На их месте образовывается эрозия, то есть участок повреждённой кожи, где отсутствует практически весь поверхностный слой эпидермиса.

       Читать также: Васкулит ограниченный кожей

       Полостные пузырьки, как и петехии или гематомы, имеют склонность к некрозу. Они приводят к отмиранию целых участков кожи, после которых остаются рубцы или трофические язвы. Участки с эрозией, наоборот, склонны к инфицированию и без должного лечения могут загноиться. Для борьбы с ними применяются антибиотики и местные (примочки, мази, кремы) противомикробные средства.

       Признаки поражения или воспаления внутренних органов

       Симптомы воспаления и последующего поражения внутренних органов при аллергическом васкулите могут проявляться как до возникновения сыпи, так и после неё. Но в первом случае они лишь затрудняют диагностику заболевания и могут направить доктора по ложному пути. Именно поэтому стоит внимательно относиться к проявлениям болезни и максимально детально описывать врачу симптомы, которые пациента тревожат:

       1. Поражение суставов – появляется припухлость, гематомы (возникают под кожей) и болезненные ощущения в области сустава. Чаще всего страдают коленные и голеностопные, реже симптомы беспокоят локтевые и плечевые зоны.
       2. Поражение одной или обеих почек – боли в пояснице будут наиболее яркими симптомами, анализы мочи показывают наличие в ней белков и эритроцитов. При отсутствии должного лечения развивается почечная недостаточность и первичный мочевой синдром.
       3. Поражение ЦНС – кровоизлияние в мозг, которое сложно диагностируется и требует консультации у невролога.
       4. Поражение сердца или сердечной мышцы – развивается стенокардия, аритмия, перепады давления, сердечная недостаточность, инсульт и инфаркт.
       5. Поражение вторичных органов пищеварения и ЖКТ – основные симптомы тошнота (рвота), густые кровянистые прожилки в ежедневном стуле, спастические приступообразные или острые боли в области желудка. Такому васкулиту более подвержены дети и подростки, чем взрослые.

       Описанные выше симптомы могут дополняться и общим недомоганием. Пациент ощущает слабость, озноб, скачки давления и температуры, значительно снижается аппетит.

       Диагностические процедуры

       При подозрении на аллергический васкулит пациенту назначается общий анализ крови (из пальца). На его основе доктор сможет отследить следующие воспалительные патологии:

       • замедленное оседание эритроцитов;
       • изменение объёма лейкоцитов.

       Главной методикой диагностики аллергических васкулитов является биопсия кожи. Она позволяет точно выявить, какие изменения происходят с эпидермисом. Исследования проводятся в специально оборудованной лаборатории.

       При скрытом протекании аллергического васкулита пациенту назначают иммунологическое обследование. Оно помогает обнаружить антитела и иммунные клетки, провоцирующие развитие аллергии. На анализ в лаборатории берут кровь из вены.

       

       Лечение аллергического васкулита

       Аллергический васкулит лечения от вас требует в обязательном порядке. Оно должно носить комплексный характер и непосредственно зависеть от тяжести протекания недуга или выявленных симптомов.

       Первым делом больной изолируется от контакта с аллергеном:

       • отменяется лекарственный препарат, вызывающий аллергию;
       • из рациона питания убираются аллергенные продукты;
       • накладывается табу на взаимодействие с бытовой химией и моющими средствами.

       Если заболевание протекает в лёгкой форме, то пациенту выписываются антигистаминные препараты 2 и 3 поколения, дополненные ангиопротекторами, способствующими восстановлению сосудистой сетки. Снять воспаление помогут медикаменты из группы НПВС.

       При тяжелом течении васкулита больной нуждается в стационарном лечении. Интенсивная терапия включает в себя следующие препараты:

       • глюкокортикоидные гормоны – в высокой дозировке выписывают Преднизолон, Дексаметазон, Гидрокортизон;
       • антибиотики широкого спектра действия, они помогают избежать осложнений инфекционного или микробного характера;
       • Хлористый кальций – вводится пациенту внутривенно через капельницу;
       • препараты, снижающие свертываемость крови и помогающие избежать образования тромбов – Гепарин, Фраксипарин;
       • ингибиторы протеолиза (лекарства, препятствующие разрушению белков) – это может быть Овомин, Трасилол, Контрикал или Гордокс (вводятся посредством капельницы).

       Поскольку васкулит носит аллергический характер, то к употреблению антибиотиков нужно подходить с осторожностью. Главное, избежать полипрагмазии – необоснованного назначения большого списка лекарственных препаратов, которые могут негативно сказаться на печени, почках и других внутренних органах. Для снижения нагрузки пациенту могут быть показаны варианты экстракорпорального очищения крови:

       • гемодиализ (наиболее распространён);
       • гемосорбция;
       • плазмаферез;
       • плазмосорбция.

       Выбор методики очистки крови зависит от состояния больного, поставленных терапевтических целей и технического оснащения клиники.

       Местное лечение при васкулите предусматривает использование мазей: противовоспалительных, ранозаживляющих, гепариновых или имеющих в составе антибиотики.

       Без лечения васкулит приводит не только к хроническим дерматитам и косметическим дефектам кожи, но и к более серьёзным последствиям:

       • почечно-печеночная недостаточность;
       • полинейропатия;
       • абсцессы брюшной полости;
       • инвагинация кишечника;
       • легочные кровотечения.

       Профилактика заболевания

       Чтобы исключить развитие аллергического васкулита у пациентов, склонных к этому недугу, следует соблюдать ряд простых правил:

       • ежедневная зарядка утром и много активных действий на протяжении дня (хорошо скажется на самочувствии посещение спортзала 3 раза в неделю);
       • исключение контактов с аллергенными веществами;
       • своевременное диагностирование, выявление симптомов и лечение заболеваний кожи;
       • строгое соблюдение правил личной гигиены;
       • избегание переохлаждений зимой и перегреваний на солнце летом;
       • отказ от всех вредных привычек (в первую очередь от употребления алкоголя и курения);
       • запрет на прием лекарств без рекомендации доктора.

       Не стоит заниматься самолечением или покупать лекарственные препараты без назначения врача. Высыпания и кровоизлияния на коже свидетельствуют, что аналогичные процессы происходят и с внутренними органами. Аллергический васкулит требует правильной диагностики и экстренной медицинской помощи.

       Как лечить аллергический васкулит?

       Гиперреактивность организма в ответ на внедрение чужеродного тела вызывает преимущественно поражение микроциркуляторного русла кожи с подкожной жировой клетчаткой, в то время как системные сосудистые заболевания задевают органы. Аллергический васкулит встречается среди представителей обеих полов, независимо от телосложения и места жительства. Аллергический васкулит — это воспаление стенки сосудов, причиной которого является неадекватная реакция на влияние инфекционно-токсических факторов.

       Болезнь проявляется в виде различных аллергических высыпаний, неоднородных по своей структуре и форме. Васкулиты делятся на поверхностные и глубокие. При поверхностной (дермальной) форме страдают небольшие сосуды (капилляры, артериолы, венулы), при дермо-гиподермальной форме поражаются глубокие сосуды.

       Инфекционно-аллергический васкулит являет собой тяжелый воспалительный процесс, очаг которого находиться в стенках сосудов

       Причины возникновения

       Существуют предрасполагающие факторы, которые значительно увеличивают риск возникновения сосудистых болезней. К ним относятся:

       • Нарушения обмена веществ: ожирение, гипергликемия, отложение солей мочевой кислоты (подагра), атеросклероз, гиперхолестеринемия.
       • Болезни сердца и сосудов: гипертония, сердечная недостаточность (острая и хроническая).
       • Нарушения в работе иммунной системы: системная красная волчанка, болезни соединительной ткани, ревматизм.
       • Патологии печени с сопутствующими осложнениями: гепатиты, вирус иммунодефицита, новообразования.

       Инфекционно-токсические агенты стимулируют синтез специфических антител иммунной системой человека, истощая ее ресурсы. На стенках микроциркуляторного русла откладываются иммунные комплексы, которые циркулируют в кровеносном русле и провоцируют разрушение эндотелия (внутреннего слоя сосуда). Повышается сосудистая проницаемость, усугубляются воспалительный процесс, что вызывает аллергический васкулит, симптомы которого включают сыпь и общее недомогание.

       Читать также: Ревматоидный васкулит симптомы и лечение

       Это поверхностное поражение мелких сосудов кожи

       Поскольку инфекционно-аллергический васкулит можно отнести к мультифакториальным заболеваниям, многие причины могут вызвать стремительное развитие болезни. Самые распространенные среди них:

       • патогенные и условно-патогенные бактерии (стафилококки, бациллы, стрептококки), грибковые (микоплазма) и вирусные (ветряная оспа) агенты;
       • хронические болезни с возникновением очага инфекции (кариес, тонзиллит, гломерулонефрит, туберкулез);
       • частые инфекционные заболевания (ОРВИ, гепатиты, вирус гриппа), переохлаждение, стрессы, приводящие к ослаблению иммунной системы.

       Медицинские препараты (антибиотики, обезболивающие, нестероидные противовоспалительные средства, транквилизаторы) могут вызывать повышенную сенсибилизацию. Подбирая препараты самостоятельно, стоит помнить, что это не игрушки. Желательно посоветоваться с врачом и обязательно прочитать список противопоказаний к каждому принимаемому средству. Реакция человеческого организма сугубо индивидуальна, в некоторых случаях даже растительные средства и бытовая химия провоцируют возникновение болезни. Поэтому при лечении стоит тщательно подбирать препараты, определяя прежде степень чувствительности к разным действующим веществам.

       Васкулиты с поражением сосудов среднего калибра

       Инфекционно-аллергический васкулит, как правило, в основном поражает кожу и подкожную жировую клетчатку (специфическая сыпь и другие изменения видны на фото). На первом месте по частоте возникновения среди симптомов находится пальпируемая пурпура, но возможны и другие виды сыпи. Аллергический васкулит симптомы имеет разнообразные, может проявляться образованием разных элементов сыпи: папул, пустул, пузырьков, в том числе, с частицами крови, крапивницы, пятен, везикул, язв. Аллергические васкулиты кожи могут сопровождаться неспецифическими симптомами (общими для многих болезней): усталостью, головокружением, повышением температуры от субфебрильной к лихорадочному состоянию, ломотой в суставах, излишней сонливостью или наоборот – хронической бессонницей. С исчезновением сыпи клинические симптомы также постепенно уменьшаются. Аллергические васкулиты кожи делятся на несколько видов, устанавливая их происхождение, назначается специфическое лечение:

       • геморрагически-пятнистый – образуются кровянистые пятна, сопровождающиеся отеками подлежащей кожи;
       Симптоматика аллергического васкулита в основном зависит от формы протекания болезни
       • полиморфно-узелковый – аллергическая сыпь имеет разнообразную форму: от узелковой до геморрагической;
       • синдром Вертера – элементы высыпания в виде узелков и сопровождаются некрозом тканей в центре;
       • неспецифическая форма (болезнь Рутера) – тяжело поставить правильный диагноз, так как сложно установить конкретные симптомы, и лечение довольно затруднительное.

       Болезнь в связи с характеристикой элементов сыпи дифференцируют на такие виды: пустулезный, папулезный, везикулярный, язвенный и прочее. Сыпь, как правило, появляется на обеих ногах (голени, бедра, под коленями). Возможно поражение всей кожи с проявлением других симптомов, при этом лицо, слизистые оболочки, ладони и подошвы остаются чистыми.

       Васкулит мелких сосудов сопровождается кожной пурпурой, которая напоминает геморрагическую сыпь и немного выпирает наружу, сначала она не так заметна, поэтому иногда плохо прощупывается. Если в крови снижено количество форменных элементов – тромбоцитов, то возникают подкожные кровоизлияния в виде петехий. Может наблюдаться и повышение гемостаза, что приводит к образованию тромбов. Виновником возникновения сыпи являются воспалительные инфильтраты, которые вызывают основные симптомы, аллергические высыпания, как правило, симметричны на обеих конечностях и могут иметь разный диаметр.

       Аллергический васкулит, в особенности его виды, могут быть довольно разными и проявляться тоже по-разному

       Если число веществ, вызывающих аллергический васкулит, увеличивается, пальпируемая пурпура трансформируется в пузырьки, имеющие кровянистое содержание. Они отпадают, оставляя после себя наркотизированные участки и болящие язвы. Некоторые пациенты, задаваясь вопросом: что это за болезнь, – игнорируют первые симптомы, списывая их на дерматит или чрезмерное трение. Помимо неэстетического вида, аллергическая сыпь приносит пациентам чувство дискомфорта, сопровождается зудом и оставляет следы на коже после полного заживления. В тяжелых случаях наблюдаются некрасивые рубцы, удаляющиеся только хирургически.

       Диагностика

       Поскольку у каждого пациента болезнь может проходить индивидуально, разнообразие клинических симптомов требует сбора детального анамнеза, лабораторных исследований, иногда необходимы гистологические анализы элементов сыпи и кожных покровов. Важно вовремя заметить и повышение иммуноглобулина E (IgE) в связи с образованием иммунных комплексов на стенке сосудов. После расчесывания аллергической сыпи и лопания пузырьков возможно присоединение сопутствующих патогенных бактерий. Чтобы определить их вид, используется метод посева на чашку Петри, а также устанавливается уровень чувствительности к разным антибиотикам.

       Из лабораторных методов диагностики при аллергическом васкулите применяются клинический анализ крови и мочи

       Сыпь иногда может проявляться только визуально без явных симптомов, не предоставляя больному особого беспокойства. Аллергический васкулит у детей выделяется своим коварством, так как родители не всегда замечают кожные изменения, особенно если ребенок постарше и самостоятельно ухаживает за телом. Запущенный инфекционно-аллергический васкулит без надлежащего лечения поражает опорно-двигательную систему и разные органы. Тогда необходимо придерживать постельного режима под наблюдением врача в стационаре.

       Когда сыпь начнет исчезать, ребенку можно разрешить умеренную двигательную активность. В дополнение подбирается специальный рацион, исключающий аллергены (лимоны, апельсины, шоколад). В остальном лечение осуществляется теми же препаратами, что и взрослым, с подбором дозы и проверке на переносимость лекарственного средства.

       Методы лечения

       Патогенетическая терапия направлена на подавление неадекватных аллергических реакций и нормализацию работы иммунной системы.

       Терапия аллергического васкулита проводится десенсибилизирующими и антигистаминными средствами, препаратами кальция

       Основные группы лекарственных препаратов:

       • антигистаминные (снижают количество медиаторов воспаления);
       • ангиотрофические (питают поврежденные сосуды);
       • комплексы витаминов и минералов (в том числе кальций);
       • антибиотики (пероральные и в виде мазей);
       • глюкокортикоиды (гормональные препараты, используются в серьезных случаях болезни);
       • иммунодепрессанты (если симптомы аллергии очень ярко выражены).

       «Тавегил» и «Супрастин» подавляют разрушающее действие аллергических реакций с помощью снижения медиатора воспаления – гистамина. Лекарства для восстановления пораженных сосудов и кожного покрова способствуют нормализации сосудистой ткани на клеточном уровне, и насыщают ее полезными веществами. Для повышения иммунитета выписывают лекарства с кальцием и другими микроэлементами. При присоединении асептической инфекции используются антибиотики, а в серьезных случаях болезни – гормональные противо