Узаконена хабар: скільки чайових залишати

2

Зміст:

  • Навіщо і коли?
  • Де і кому?
  • Скільки і як?
  • Загальні рекомендації
  • Приблизні розміри чайових в деяких західних країнах
  • Чайові за послуги в готелях
  • Чайові за інші види послуг:
  • На чай по-американськи

Чайові… у минулі часи В нашій країні це поняття було політизоване і носила виразно негативний характер. Між тим, чайові завжди брали, беруть і будуть брати – сумнівно, щоб офіціант, перукар, швейцар або носильник в готелі зніяковіло відмовився б від додаткового заробітку. Як правило, чайові йдуть в кишеню тих людей, які мають невелику офіційну зарплату. Часто додатковий дохід у вигляді чайових є вирішальним фактором при виборі місця роботи.

У будь-якій країні світу існує більш або менш схожа система чайових. І рахуватися з подібним положенням справ доводиться навіть тим, хто не є їх прихильником. Інша справа, що культура розрахунків чайовими для багатьох росіян все ще залишається таємницею за сімома печатками. А адже зарубіжна апробована практика по суті даного питання склалася вже давно, і винаходити велосипед тут зовсім не варто.

Так якими ж нормами поведінки слід керуватися? Не секрет, що багато наших співвітчизників, які роз’їжджають по далеким країнам, із завидною постійністю справляють гнітюче враження в обставинах, коли потрібно миттєво зорієнтуватися в правилах хорошого тону і діловому етикеті. Іноді стільки відкотять “на лапу”, що у “чаемздоимца” очі на лоба лізуть від захопленого подиву. А іноді, навпаки, зовсім затиснуть подячний грошовий комплімент. Тому питання з чайовими стоїть дуже гостро: кому платити, скільки платити і чи потрібно це робити взагалі. Іноді ми просто не знаємо, як достойно вийти з ситуації, коли прийнято “залишити трохи зверху”.

Навіщо і коли?

У чайових дві функції: по-перше, ви підсилюєте акцент на те, що розраховуєте на належне обслуговування, по-друге, віддавши чайові, – дякуйте за вже наявний результат. І завжди(!) мова йде про грошову винагороду – або за ще не надану послугу, або за вже надану.

Теоретики, сломавшие не одне перо на ниві письменництва правил хорошого тону, не без підстав вважають, що спочатку чайові зародилися в ресторанному справі. Якась сума викладалася на стіл ще до появи на ньому страв з наїдками. Розрахунок робився на те, що офіціант, побачивши гроші, буде обслуговувати старанніше. Якщо клієнта все влаштовувало, то він виходив з-за столу, залишивши гроші на колишньому місці. Якщо ж він вважав, що обслужили його не на належному рівні, то ні про яку подяки мова не йшла – гроші просто забиралися зі столу.

Схожа стимулююча функція чайових зберігається і в сучасному побуті. Наприклад, ви заздалегідь просіть метрдотеля зарезервувати потрібний вам столик і супроводжуєте своє прохання чайовими. Подібним же чином заохочується і транспортний агент готелю, де ви зупинилися, – він завчасно забронює квиток на потрібний рейс і зробить деякі інші послуги (втім, і без додаткової винагороди входять у його компетенцію). Але все ж сьогодні функція винагороди чайовими за вже надані послуги превалює. В цілому ж питання про те, коли давати “на чай” – “до” або “після”, – не повинен хвилювати, якщо ви вирішили його для себе в принципі. Можливі обидва варіанти. Все залежить від ваших намірів і від конкретної ситуації.

Де і кому?

Мова, зрозуміло, йде про сферу обслуговування. Логічно буде не платити чайові працівниці пральні, яка видала вам білизну, – вона діяла в межах своїх функціональних обов’язків. Зовсім не обов’язково давати “на чай” і працівникові готелю, реєструє постояльців. Якщо не хочете, то можете не платити і готельного ліфтеру, і музикантам, задержавшимся біля вашого столика в ресторані, і гардеробникові в готелі або театрі, якщо той обмежився лише тим, що зняв з вішалки пальто і простягнув його вам, і працівникові туалету в ресторані…

Але якщо гардеробник допоміг одягтися і навіть пройшовся по одязі щіткою, якщо туалетний “бій” запропонував чистий рушник або щось ще з відповідних приладдя і, наприклад, привів у порядок яку-небудь деталь вашого гардеробу – чайові давати потрібно. Подібним же чином рекомендується поступати і в перукарні, якщо майстер зміг догодити вам. Слід подякувати чайовими і таксиста, який не лише формально “підкинув” в потрібне місце, але і вибрав оптимальний маршрут, допоміг завантажити і вивантажити багаж, терпляче розшукував потрібну адресу, був люб’язний і тактовний. І, звичайно ж, не прийнято обходити увагою офіціанта в ресторані, обслужившего вас так, як ви цього побажаєте.

Проте слід відзначити і такий момент: іноді отримувач послуг ставиться в безальтернативне положення і питання – давати “на чай” чи не давати втрачає всякий сенс. Мова йде про деяких країнах, де традиції і заведені порядки мають на увазі чайові як певний відсоток від вартості наданих послуг. Подібне можна зустріти в ресторанах і готелях, коли, наприклад, номер замовляються обід, сніданок, вечерю або спиртні напої. Але якщо навіть чайові не входять в рахунок, то ними, як правило, винагороджується допомогу працівника готелю, поднесшего багаж в номер або, навпаки, до машини (автобусу), послуги портьє, на ваше прохання зловив машину, а також праця покоївки, прибирає ваш номер. Тут якість послуг вже як би не має істотного значення, апріорі вважається, що воно завжди на належному рівні, а раз так, то й чайові сприймаються як щось само собою зрозуміле. Втім, якщо ви з якихось причин не бажаєте тратитись на додаткову винагороду, то можете цього і не робити. Тільки пам’ятайте, що відмова від чайових повинен бути вмотивованим і адресним. Не варто зганяти своє роздратування на портьє, якщо вас не влаштовує номер. Не можна відмовляти в чайових і офіціантові, якщо замовлений вами блюдо виявилося не таким, як ви його собі уявляли, – не він винуватець того, що сталося. Виникло непорозуміння слід вирішувати в стриманій і одночасно ввічливій формі безпосередньо з тими людьми, від яких залежить якість наданої вам послуги.

Скільки і як?

Багато потрапляють в безглузде становище: їм доводиться ламати голову над питанням – як дати і скільки. Звичайно, якщо гаманець пухне від грошей, то ця проблема, швидше за все, не поставить вас у тупик. Але заради справедливості все ж обмовимося, що смітити грошима наліво і направо, наївно розраховуючи на більш поважне ставлення, не варто. Це не є ознака хорошого тону, і сприймається як поведінка подгулявшего купчишки. Тут головне – не перестаратися. Крім самих обдарованих, вас, швидше за все, ніхто не зрозуміє. Та й ті, отримавши солідні чайові, цілком можливо, покрутять біля скроні пальцем, вказуючи іншим пальцем у вашу віддаляється спину. Ваші широкі жести не доставлять радості і господарям готелю або ресторану, бо така марнотратність не спонукає персонал до роботи, а навпаки, руйнує його. Не треба виходити за рамки розумного: дати 20% замість 15% від вартості послуги, як і $2 замість $1 носієві за багаж в аеропорту вважається цілком припустимим.

Слід уникати і недоплати чайових. Якщо, наприклад, в готелі ви недоплатили один-два рази, вам це пробачать. Але якщо подібне буде повторюватися систематично і регулярно, то вам навіть можуть запропонувати пояснення з цього приводу. А якщо навіть і не запропонують, то не дивуйтеся, якщо раптом почуєте за спиною уїдливу тираду неприємних епітетів. Той, хто цінує свою репутацію, безумовно, не може залишатися байдужим до такого роду наслідків.

І ось ще що: слід враховувати, що в різних країнах склалася своя система чайових. І їх розміри залежать найчастіше від конкретних обставин.

Загальні рекомендації

Не рекомендується публічно користуватися калькулятором для уточнення правильності підрахунку чайових. Непогано б стежити за тим, щоб в кишенях завжди були готівку “на чай”. Іноді на цей рахунок можна віднести належну вам здачу. А ось мотивувати відмову від сплати чайових наявністю в даний момент тільки великих купюр не прийнято.

Будь-які сумніви з приводу чайових слід прояснювати з тими, хто добре знайомий з місцевою специфікою. Так, наприклад, у США прийнято платити чайові навіть у тому випадку, якщо вас обслужили з рук геть погано. Як рекомендують самі американці, краще залишити якусь дрібницю, а далі просто відмовитися від послуг даного закладу. А в Японії, навпаки, чайовими можна нанести образу: японці, в силу своїх вікових традицій і менталітету, переконані, що кожен із них повинен виконувати свою роботу найкращим чином.

Можна по-різному ставитися до необхідності платити чайові. Для одних – це щось природне, інші їх принципово їх не дають. Але все ж ми вважаємо, що чайові краще розглядати як одну з усталених традицій. А традиції, як відомо, бажано поважати, щоб не уславитися неуком.

Приблизні розміри чайових в деяких західних країнах

Портьє (швейцар) – $1 за допомогу в розвантаженні (навантаженні) багажу. Якщо ви викликали машину, а праця портьє зводиться лише до того, щоб відкрити вам двері, то можна чайових не давати.

Покоївка – $1 за кожну кімнату номери і за один прожитий день. Якщо вона ще і приводить в порядок ваші речі, то сума може бути більшою.

Консьєрж – $5-10 за послуги (доставка квитка в театр, бронювання квитка на літак і т. д.).

Бармен – 10-15% від вартості спиртного, яке було замовлено біля стійки перш, ніж ви сіли за столик.

Офіціант – 10-20% від вартості замовлення.

Метрдотель ресторану – йому можна не давати чайових взагалі, але якщо ви бажаєте, щоб він на вас звернув особливу увагу, то суми в $5 буде цілком достатньо.

Гардеробник – $1 за одне пальто.

Автостоянка – $1-2 якщо вашу машину спочатку запаркувалися, а потім подали.

Таксі – в більшості випадків 10-15% від вартості поїздки.

Чайові за послуги в готелях

Греція: покоївки – $0,5; консьєржу – $0,5; носієві (за 1 місце) – $0,15-0,5; швейцарові – $0,5; сервіс-служби – 12-15%.

Англія: покоївки – $0,7; консьєржу – не передбачаються; носієві – $0,7-1,1; швейцарові – $0,4; сервіс-служби – 10-15%.

Сінгапур: покоївки – $1; консьєржу – не передбачаються; носієві – $0,5; швейцарові – $0,5; сервіс-служби – 10%.

Гонконг: покоївки – $0,6; консьєржу – не передбачаються; носієві – $0,25; швейцарові – $0,1; сервіс-служби – 10%.

Данія: чайові в готелях передбачаються тільки носієві, та й то сума в кожному конкретному випадку визначається на місці.

Норвегія: тільки носієві – $0,3 і швейцару – $0,5.

Швейцарія: тільки носієві – $1-1,5.

Швеція: тільки носієві – $0,5

Чайові за інші види послуг:

Великобританія: ресторани – включаються в рахунок або 10-15%; бари, пивні, таверни – не передбачаються; таксі (без багажу) – 10-15%; гардеробникові – $0,3; працівнику туалету – $0,3.

Греція: ресторани – включаються в рахунок плюс необов’язкова дрібниця; бари, пивні, таверни – $0,5; таксі – $0,5; гардеробникові – $0,2-0,5; працівнику туалету – $0,1-0,2.

Норвегія: ресторани – включаються в рахунок; бари, пивні, таверни – 5%; таксі – 10%; гардеробникові – $0,25; працівнику туалету – $0,25.

Швейцарія: ресторани – включаються в рахунок плюс необов’язкова дрібниця; бари, пивні, таверни – включаються в рахунок; в таксі – включаються в рахунок; гардеробникові – зазначаються на місці; працівнику туалету – не передбачаються.

Швеція: ресторани – включаються в рахунок; бари, пивні, таверни – 10-15%; таксі – 10%; гардеробникові – $0,2-0,3; працівнику туалету – $0,1.

Сінгапур: ресторани – включаються в рахунок або 10-15%; бари, пивні, таверни – 10%; таксі – 10%; гардеробникові – $0,5; працівнику туалету – $0,25.

Гонконг: ресторани – включаються в рахунок або 10-15%; бари, пивні, таверни – 10%; таксі – 10%; гардеробникові – $0,25; працівнику туалету – $0,1.

На чай по-американськи

У нью-йоркському департаменті у справах споживачів випустили спеціальний посібник, що регламентує розміри додаткового матеріального заохочення”. Особлива турбота в цьому документі проявлена про офіціантів – їм рекомендується давати 15-25% від ресторанного рахунку. Таксистам “понад лічильника” слід платити 15-20%. Працівникам перукарських також потрібно давати “на чай” від $3 до $10 (правда, за манікюр можна чомусь “сунути зверху” лише $1-2). Водієві автобуса, що курсує між готелем і аеропортом, – долар. Плюс стільки ж за кожне місце багажу. Швейцарові, поймавшему для вас біля входу в готель таксі, – будьте ласкаві, ще долар. За їжу, доставлену в номер, доведеться “відвалити” аж 10-15% від вартості замовлення. І туалетного працівника, урочисто сидить в “передбаннику”, потрібно заохотити 50 центів (навіть якщо він просто послужливо вам посміхався). Не забуті в нормативному документи і працівники мережі швидкого обслуговування типу “Макдональдс” – і на них, виявляється, не варто скупитися, долар-другий привітному дати людині все ж таки слід.

Мироненко
Стаття з журналу “Travel & Pleasure”

Авторська стаття